І да, наше існування має смисл тоді, коли воно зберігає вид. Звідси самопожертвування заради інших представників свого виду, любов і милосердя до них (причому в усіх монотеїстичних релігіях вказано любити тільки людей, на тварин та природу це не поширюється, на відміну від того ж будизму), в чому явно видно генетичну програму — любити подібні до себе гени. От якби люди безкорисно і безумовно любили китів і дельфінів — це було б справді дивно. Але я не хочу сказати, що після таких тверджень містичні почуття не мають права на життя і що ірраціональне — зло. Воно також потрібне, тільки не давайте йому засліплювати себе.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
timeasmymeasure
no subject
Date: 2011-05-17 10:11 pm (UTC)Але я не хочу сказати, що після таких тверджень містичні почуття не мають права на життя і що ірраціональне — зло. Воно також потрібне, тільки не давайте йому засліплювати себе.