Ні. Я визнаю, що в процесі еволюції в слабкому мозку Homo sapiens поняття виду ірраціонально виразилось у вигляді Бога, найвищого самця в ієрархії. Це архетип, і не більше, інтереси виду, що уявляються у антропоморфному вигляді.
І да, наше існування має смисл тоді, коли воно зберігає вид. Звідси самопожертвування заради інших представників свого виду, любов і милосердя до них (причому в усіх монотеїстичних релігіях вказано любити тільки людей, на тварин та природу це не поширюється, на відміну від того ж будизму), в чому явно видно генетичну програму — любити подібні до себе гени. От якби люди безкорисно і безумовно любили китів і дельфінів — це було б справді дивно. Але я не хочу сказати, що після таких тверджень містичні почуття не мають права на життя і що ірраціональне — зло. Воно також потрібне, тільки не давайте йому засліплювати себе.
Можливо, дійсно людина настільки слабка істота, що самоусвідомлення її вбиває, робить нежиттєвою, порушує межі, відведені їй сукупністю обставин та оптимальністю поведінки в них. Можливо, представлення людського виду як традиційного Бога (без надмірного розумового самоусвідомлення) — єдино ефективне. Що ж, тоді я просто знаю, що розумова гілка еволюції тупикова і відімре і готовий це прийняти, але поки я живий, я допомогатиму розвиватись цій гілці. Чому? Тому що це мої гени і я їх люблю.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
timeasmymeasure
no subject
Date: 2011-05-17 07:38 pm (UTC)no subject
Date: 2011-05-17 10:06 pm (UTC)no subject
Date: 2011-05-17 10:11 pm (UTC)Але я не хочу сказати, що після таких тверджень містичні почуття не мають права на життя і що ірраціональне — зло. Воно також потрібне, тільки не давайте йому засліплювати себе.
no subject
Date: 2011-05-17 10:27 pm (UTC)