(no subject)

[dashca]

Отлчиная статья, по-моему:
"Похожие слова мы слышим с раннего детства: «Ты куда залез?! Сейчас упадешь!», «Не бегай по асфальту! Споткнешься, разобьешь коленки!» Почему-то близкие, переживающие за нас люди сулят нам одни неудачи.
Так они выражают свой собственный страх. Они не знают, что с этим страхом делать и щедро делятся им с нами. И эта «щедрость» передается из поколения в поколение."

Comments

[archervarius.livejournal.com]

хня на олії (нерафінованій). я був свідком, як дитина у 2 роки вивернула на себе чайник окропу. страшні опіки (малій жахливо боляче, а батькам +думати, як потім дівчинці жити з опіками на обличчі). потім 3 місяці практично безсонних у боротьбі з травмою, медициною, взагалі падлючним життям.

тому заборона лізти куди не треба - це правильний шлях з боку батьків. так, це власний страх, бо страх реальний пізнається з життям.

[dashca-enotik.livejournal.com]

Есть разниа между рациональными запретами лезть куда не надо, и нерациоанльным "тонуть начнешь и весь утонешь". Запугивать плохо, предупреждать об опасности - необходимо.