(no subject)
Jan. 10th, 2010 05:03 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
dashcaЭгон Шиле, австрийский художник конца 19 - начала 20 века, ученик Климта
Умер в 28 лет от испанки, через три дня после смерти своей беременной жены
Умирающий, на своей последней картине он изобразил себя, свою жену и ее еще нерожденного ребенка
Удивительно, что другие работы Шиле преимущественно достаточно мрачные, агрессивные, много почти порнографических работ, и все про смерть, а не про секс. (Как и у Бердслея)
А тут такое спокойствие, умиротворение даже.
Автопортрет:
Умер в 28 лет от испанки, через три дня после смерти своей беременной жены
Умирающий, на своей последней картине он изобразил себя, свою жену и ее еще нерожденного ребенка
Удивительно, что другие работы Шиле преимущественно достаточно мрачные, агрессивные, много почти порнографических работ, и все про смерть, а не про секс. (Как и у Бердслея)
А тут такое спокойствие, умиротворение даже.
Автопортрет:
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2010-01-10 04:38 pm (UTC)no subject
Date: 2010-01-10 04:45 pm (UTC)в процессе жизни, главное, не отличался ничем таким
no subject
Date: 2010-01-10 04:58 pm (UTC)Человек который при смерти практически вырвал из себя и нарисовал крутой портрет уже умерших и дорогих людей, для других, не для себя. Крут.
no subject
Date: 2010-01-10 05:38 pm (UTC)искал настоящее что-то, что сможет собрать целостность перед смертью.
no subject
Date: 2010-01-10 06:33 pm (UTC)no subject
Date: 2010-01-10 06:37 pm (UTC)no subject
Date: 2010-01-10 06:29 pm (UTC)З техніки бачу повсюдний бруд, він на всьому, він нагадує калові маси, що розмазані будь-де, бруд, в якому тоне весь світ у сприйнятті художника, майже нема чистих і сяйливих поверхонь (хіба що у рисах усміхненої жінки, другої згори), в автопортреті —заламані, неправильні, неспокійні лінії, у пейзажі — темрява, що згущується ближче до неба… це просто психічно важко. Сила волі? Мені важко про це судити. Спокій? Хіба що крижане дихання смерті, параліч кролика перед гіпнотизуючим поглядом удава.
І взагалі, даруйте за єресь, після прогулянок Андріївським узвозом іноді здається, що вміння художників передавати світ настільки своєрідно — це щось на кшталт розладу сприйняття, ненормальність у неоднозначному сенсі слова, відхилення психіки. Іноді воно допомагає більшості сприйняти несподіваний бік кольору, лінії, пропорції, перспективи, але ж як часто кілька геніальних (читай — із яскраво вираженим зсувом психіки) художників винаходять свій стиль, а за ними купа живописців починає використовувати його як техніку. Але потім ця техніка формує світ третьої хвилі художників — і тоді вони тонуть, захлинаються у лайні, помирають від іспанки, ховають близьких.
Якщо від цієї картини може бути емоційна віддача, то в мене вона така.
no subject
Date: 2010-01-10 06:46 pm (UTC)По-перше, ти відчуваєш різницю між першою картиною на іншими? Чи ні?
Мені здається, вони зовсім різні!
По-друге, він намалював цю картину вже після того, як його жінка померла. Яка вже тут самозакоханість.
По-трєтє, Шилє мав свій графічний стиль, який він винайшов. Він не третя хвиля, но перша, має багато послідовників і все таке.
Емоційні враження мають право на існування, але факти треба перевіряти все ж такі.
no subject
Date: 2010-01-10 06:48 pm (UTC)Особливої різниці з першого погляду не відчув.
З емоційними враженнями — це моє суб’єктивне враження.
no subject
Date: 2010-01-10 06:52 pm (UTC)але з цього суб’єктивного враження ти розвив майже цілу теорію щодо хвиль і стилей. Вона сама по собі цікава, але не має ніякого відношення до Шилє, бо він не третя хвиля.
І теж саме з мистецтвом - воно частіше самозакохане, ніж ні, але приклад з останньою картиною Шилє - як раз приклад, коли воно не самозакохане
ось.
no subject
Date: 2010-01-10 06:56 pm (UTC)no subject
Date: 2010-01-10 07:49 pm (UTC)Он, по-моему, довел манеру Климта до логического завершения.
no subject
Date: 2010-01-10 09:08 pm (UTC)До сих пор не рассматривала его подробно, а теперь у меня от него такое чувство, как от стихов Анны Горенко, и Башлачева, и еще чего-то, все время то вспоминаю, то забываю про такие вещи, хотя их довольно много - когда зацепило
и не то что нравится, скорее даже нет, но хочется перечитывать и перечитывать (пересматривать) пока голова не закружится
такое чувство, как у Агаты в сказке Горалик, когда лбом то к холодному стеклу, то к батарее
no subject
Date: 2010-01-11 02:28 pm (UTC)Я вот ещё саму Горалик перечитываю с тем жу чувством примерно. Стихи, то есть.
Ну, для меня это и есть "нравится".
no subject
Date: 2010-01-10 07:53 pm (UTC)no subject
Date: 2010-01-10 08:53 pm (UTC)Притом те, которые написаны ранее - совершенно не нравятся. А вот та самая, последняя - как совершенно другой человек творил. Да что там, на автопортрете ведь он совсем другой, нежели изображен на последней картине.
no subject
Date: 2010-01-10 09:05 pm (UTC)no subject
Date: 2010-01-11 12:35 am (UTC)Имхо, это не спокойствие, а успокоение, процесс... спокойствия он ждет. Как и зритель, который может лишь мечтать о спокойствии после увиденного. Последняя картина нравится. Глубоко. Взгляд женщины почему-то ведет взгляд зрителя картины в правый нижний угол. Лично у меня это ассоциируется с концом, например с концом текста... О взгляде художника вообще невозможно что-то сказать, он просто смотрит вперед, ждет... и в его поле зрения попадает зритель.
Автопортрет ничего, но лишь как образец оригинальной манеры.