Джон Фаулз у «Аристосі» описує людське життя як подорож на плоту, на якому всі вірять, що він кудись пливе, хоча насправді подорож ніде не почалася і ніде не закінчиться. Так, модний тоді (на початку 50-их) екзистенціалізм; але тут можна простежити крайність твердження з цитати. Відчуття гіркоти, що це подорож не має мети і кінця, не менш оманливе, ніж відчуття, що будь-яка подорож закінчиться у світлому замку зі скарбами.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
timeasmymeasure
no subject
Date: 2010-08-18 09:47 pm (UTC)